Мізюк Артем

Пл.уч., сам.г.ч.1 "Вовки" при к.ч.77 ім.І.Гавдиди, журналіст прес-служби Тернопільського Пласту

Життя в природі. Міф чи правда?

Дата публікації: 11 червня, 2015, 15:42, Тема:

21-24 травня біля с.Зарваниця відбулось СВ 2015, моя перша мандрівка. Ще у дорозі до місця прибуття мені розповідали про пластові табори та мандрівки. Одні говорили, що буде легко, а другі, що буде тяжко. І все ж таки я вирішив сам перевірити. І тут почались пригоди…

 

У перший день я вже пройшов перше випробування – наплечник. Всього лиш 2 кілометри я пройшов з наплечником і зрозумів, що це не тяжко. Правильне дихання і частота ходьби дуже помагають у мандрівці. Цілий день ми потратили на розтаборування під-таборів: рубали дерева, розчищали територію від кропиви і трави, розкладали намети, робили кухню та багато іншого. Пізніше я замітив, що біля нашого табору є гора і моя цікавість здобула вершини, я поліз наверх, і це нагадувало мені скалолазіння.. Вибравшись нагору я відчув ніби подолав велику перешкоду. Ця гора була з крутим схилом тому в мене появилась божевільна та здавалось нереальна ідея – зробити сходи)). Приблизно в 1 ночі коли всі спали пролунав свист та крик:”Алярм!”. Звичайно ми очікували цього, але для мене це було здивування і трішки харкорно. В цюж ніч я з другом стійкували.. Ми так захопились що розпалили ватру і сиділи до самого ранку. Вже зранку я зрозумів, що це була моя помилка, адже цілий день я буду стомлений, але для мене пережкод немає), тому я зі всіма пішов на вмивання, руханку, а згодом на відкриття. Цілий день ми були заняті всі своїми справами, в ому числі і я.. Ми робили сходи). Для техніки безпеки ми кинули линву через дерево наверху та зробили троси, що кріпились до нас і тримали, щоб ми не впали, тут я відчував себе акробатом ха-ха). У кінці дня як завжди була ватра, співи, ігри. На наступний день було набагато веселіше. Всі грали ігри, відбувались змаги, конкурси та багато різного. Саме тоді я відчув себе розвідником, адже ми затримали ірланського териториста, який згодом зламав ногу і ми повинні були зробити йомуноші, допомагати йому та доправити до місця табору. Уже на наступний день ми все збирали, прибирали, складали намет – розтаборовувались. Це була крута мандрівка, мені сподобалось. Тепер чекаю на курінний табір)

Коментарі та думки