Микола Бігус

Пластун, скаутмайстер, методист із національно-патріотичного виховання

Егоїзм в сучасному Пласті

Дата публікації: 1 травня, 2017, 13:59,
Стаття написана ще в 2011 році, певно в досить гострому, полемічному стилі. Але зараз вважаю за доцільне підняти питання “егоїзму” як явища в Пласті, почути думки інших, бо на мою думку, викривлення цінностей в Пласті є загрозливою тенденцією, яка набирає обертів…

Доводилось неодноразово чути голосну думку, найперше від пластунів, що Пласт виховує забагато “провідників”, а “робити” нема кому. Певна істина в тому є, хоча звісно не питання в кількості «провідників», а насправді у їх відсутності чи якості.
Стільки в нас з’являється «командирів», «лідерів», які знають що і як робити, а от взяти і це зробити – ну це справа інших… Ще гірше, коли формуються керівні органи, то такі «лідери», попадаючи на певні посади, те і роблять протягом каденції, що вправляються в красномовстві і ламанні списів із іншими, собі подібними, на тему як краще розвивати Пласт чи виховувати діток.
Інші негативні прояви можна навести щодо старшого юнацтва, яке усвідомивши, що для них «Пласт як велика гра» – це можливість повправлятись в кар’єрному рості успішності, здобути побільше відзначок, посвідок, першунств та ін., активно захоплюється грою в те, як стати лідером, забуваючи первинну мету – а для чого ти цим лідером стаєш…
Відповідно ті пластуни, які активно взявши від організації все, що тільки можна, наситившись по повній, дуже скоро втрачають інтерес до пластування, яке ж насправді потребує щоденної, «лицарської» жертовної праці у практикуванні вірності Богові, Україні, допомозі іншим.
Отже, напрошується теза, що щось пробуксовує у виховному процесі Пласту, зокрема у плеканні провідників.
Кілька слів про терміни.
По простому – егоїзм – це спрямованість в житті на самого себе, прийняття ідеї, що власні інтереси є вище за інтереси інших, в тому числі і спільнот, до яких особа належить.
Егоїзм є усвідомлений і неусвідомлений.
Неусвідомлений егоїзм в свою чергу є стихійний та егоїзм, який формується через прагнення до благих намірів. Перший – це через вияв емоцій, хвилевих поривів, внаслідок спрацювання інстинкту самозбереження, прагнення самоствердження чи влади. Другий – це прагнення робити добро, прислужитись іншим, при якому саме бажання стає вище за саму мету.
Усвідомлений егоїзм є протилежним до любові. Якщо особа прийняла його як принцип діяльності, то вона ширить довкола себе конфлікти, несправедливість, руйнування.
В центрі уваги Пласту як виховної організації – людина, індивід, якому ми сприяємо стати особистістю, через успішну соціалізацію, розвиток комунікативних навичок, співпрацю в малій групі – гуртку. Гурткова система – це засіб для вироблення доброго громадянина.
Філософським підґрунтям нашої виховної системи був закладений персоналізм.
Натомість зараз домінує індивідуалізм, який став основою західної «псевдоліберальної» концепції суспільства, яке зараз все більше від цього страждає. Також інколи проявляється інша крайність – колективізм.
Питання егоїзму в Пласті не є унікальне. Це тотальне явище в суспільстві, в якому домінує зараз культура споживацтва та абсолютної свободи від обмежень.
Корінь проблеми егоїзму у пластовому вихованні – переважання націленості на форму, а не на зміст. На зовнішні осяги пластуна, на його ріст в організації, а не на внутрішнє зростання.
Пластова система розвитку особистості, через занедбання певних засад, стимулює розвиток егоїстичних якостей особистості. Любов, справедливість, свобода та інші чесноти заглушуються бур’яном ЕГО.
Де відбулись викривлення?
Через занедбування чистоти ідейних засад. Через потурання слабкостям (толерація слабкості).
На мою думку, в пластовій системі розвитку особистості на другий план відійшли три головні обов’язки – вірність Богові та Україні, допомога іншим, дотримання пластового закону. На першому місці стало творення середовища, класного дозвілля, вироблення корисних “skills”.
Наголос у виховній праці перейшов на те, щоб створити дітям хороше дозвілля, але нема націлення на виконання ІІІ головних обов’язків як вищих цілей.
Сама гра підміняє собою мету гри.
Організація втратила оцей перехід в методиці від використання яскравих зовнішніх привабливих чинників (пригоди, гра, табори, цікаві заняття), які є лише засобами, до глибоко внутрішнього процесу плекання характеру доброго громадянина, який націлюється на служіння своїй Батьківщині та народу.
Втрачається дух новітнього лицарства, про який пишуть всі класики скаутінгу чи Пласту.
Гра – це шлях і спосіб досягення Великої мети, але не можна гратись метою. Мета Пласту власне і надає сенсу оцій всій грі.
Для ілюстрації проаналізуємо процеси, найбільш яскраві прояви «виховання» егоїзму.
Гонитва за першунством. У прагненні стати першунами таборів, вишколів часто учасники цього процесу забувають про багато точок пластового закону і готові з’їсти своїх конкурентів.
Націленість на скобівство. Прагнення здобування точок, виконання проектів часто формалізує суть справи. Роблять проекти заради проби, а не заради того, щоб творити добро, красу, приносити користь тощо. І що часто відбувається із такими скобами? Вони втрачають сенс перебування в організації, здобувши свою «омріяну» ціль. Статистика свідчить, що більшість скобів чи вірлиць покидає організацію, не знайшовши собі місця в ній після 18 років. Напр. із 29 скобів чи вірлиць станиці Тернопіль із 1991 року, зараз членами організації є 19, але більшість із них, останні кілька років є мало чи взагалі не активними, хоча їм від 20 до 25 років (станом на 2011). Із скобів/вірлиць до 2000 року, членом організації залишився тільки один.
Те саме можна спостерігати із прагненням здобувати відзначення, нагороди тощо.
«Однострій-ялинка» – найкраще ілюструє підняту проблему егоїзму, який дуже яскраво виявляється через розмаїття відзначок і «пластових осягів».
Навіть в стереотипах вживання тих, чи інших термінів можна помітити особливості мислення – «я тоді то заприсяжуся» та подібне.
Боротьба за владу в Пласті. Це найболючіше, тому що від цього страждає весь загал. Дехто через засліплене прагнення довести комусь невідомо що, рветься до влади, а потім валить всю справу. Таких «горепровідників» чимало. А ще гірше, коли це простежується на рівні куренів УСП/УПС. Це вже колективний егоїзм. «Завалити» конкурентів, довести іншим, що ми «круті».
«Вічні виховники чи зв’язкові». Є в нас такі пластуни, які так «люблять» бути на своїх посадах, що ніяк не хочуть звільнити свої місця для молодших, активніших, талановитіших. «люблять» повчати інших, «навчати жити», моралізувати. І в тому знаходять для себе задоволення та утіху. А статистика свідчить, що успішним не якомусь незмінному місці людина може не більше 2-3 років. «Засидження», особливо в Пласті, гальмує ріст нових кадрів, обмежує їм поле для вправляння в провідництві.
А натомість в реальному житті часто ці особи є пересічними і невиразними і нічого із себе не вартують.
Складається думка, що для таких Пласт стає майданчиком компенсації своєї неспроможності реалізуватись в реальному житті, де дійсність не знає поблажок і «халяви».
От і творимо ми ілюзорний світ Пласту, «умовних» провідників, які вирішують «глобальні» питання.
А це все ще закладається в гуртку прихильників, де впорядник гуртка неправильно розставляє акценти, викривлено доносить суть пластування, не розуміючи суті гурткової системи та своєї ролі як виховника.
Підсумок.
Сам по собі егоїзм є нейтральним явищем (можна сказати – і природнім). Це є частина нашого Я, яке є, і ми мусимо це усвідомити та прийняти, використати як інструмент.
Але на то і є наша організація виховною та самовиховною, щоб допомагати нам зрівноважувати своє «Его» моральними громадянськими та християнськими чеснотами, ставати тими добрими громадянами, про яких писав Ю. Старосольський.
Пізнання любові до Бога, України, ближніх, служіння вищим ідеалам через виконання найбільшого обов’язку – бути провідником – це має бути в основі пластування.
Якщо хочемо стреміти до великої мети та іти шляхом, яким ішли наші попередники – маємо братись за великі справи із жертовністю та служінням, знову поставивши три головні обов’язки та пластовий закон в основу пластування.
В такому разі засилля егоїзму в нашій організації розвіється само по собі, система проведе самооновлення.
15.01.11
пл.сен. Микола Бігус, ОЗО
П.С. – прочитайте Юрія Старосольського “помагати другим”
http://proba.plast.te.ua/responsibilities/pomahaty-druhym/
Коментарі та думки